Референдум у Македонії: Росія і США борються за Балкани

Референдум у Македонії: Росія і США борються за Балкани

Reuters

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

10:4830.09.2018

Твитнуть

Георгій Кухалейшвілі

політолог-міжнародник

Сьогодні, 30 вересня, в Македонії відбувається загальнонаціональний референдум про перейменування країни та інтеграцію в ЄС і НАТО. Громадяни балканської країни повинні будуть відповісти на питання про те, чи підтримують вступ до ЄС і НАТО в обмін на згоду прийняти умови угоди з Грецією про перейменування Колишньої Югославської Республіки Македонія на Республіку Північна Македонія. Згідно з цією угодою, Греція припинить блокувати вступ Македонії до ЄС і НАТО, якщо вона змінить назву. Москва використовує розбіжності серед македонських політиків з приводу перейменування Македонії, щоб вплинути на зростання популярності в балканській країні політичних сил, орієнтованих на зближення з Росією. Вашингтон зацікавлений у вступі балканської країни до НАТО, щоб поставити хрест на проекті газопроводу "Турецький потік".

Македонський вузол протиріч

Греко-македонська суперечка полягає в тому, що назву "Македонія" мають колишня югославська республіка і прикордонна грецька провінція, де компактно проживає слов'янська меншина. Греки побоюються сепаратистських тенденцій серед місцевого населення, а також звинувачують Скоп'є в спробі привласнити історичну спадщину Еллади. Республіка і провінція названі на честь античного царя Олександра Македонського, який створив найбільше державне утворення, кордони якого простягалися від сучасної Греції до Південної Азії. Довгий час Скоп'є не бажало йти на повідку в Афін. Однак спроби македонців протягом 27 років вступити до НАТО і ЄС, не змінюючи назви своєї країни, не увінчалися успіхом.

Новини за темою

Понад 40% жителів Македонії підтримують угоду з Грецією про зміну назви країни, - ЗМІ

Крига скресла, після того як за підсумками парламентських виборів у 2016 р. до влади прийшла коаліція партії "Соціал-демократичний союз" Зорана Заєва і політичної сили албанської меншини "Демократичний союз за інтеграцію" Алі Ахметі. У липні 2018 р. 67 із 120 депутатів македонського парламенту проголосували за проведення референдуму. Проте опозиційна партія "Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність" (ВМРО-ДПМНЄ) колишнього прем'єр-міністра Ніколи Груєвськи виступає проти перейменування своєї країни. На 73-й сесії Генасамблеї ООН президент Македонії Джорге Іванов з партії ВМРО-ДПМНЄ закликав своїх громадян бойкотувати референдум, розкритикував США і ЄС за те, що вони підтримали його проведення, і назвав перейменування країни порушенням її суверенітету. Під час промови Іванова македонська делегація залишила зал засідань Генасамблеї ООН на знак протесту.

Території стародавньої Македонії та розселення македонців Фото з відкритих джерел

Важко судити, чий голос переважить на референдумі. У двомільйонній Македонії існує розкол щодо перейменування країни. Соціологія малює суперечливу картину. Згідно з липневим соцопитуванням Міжнародного республіканського інституту, 57% македонських респондентів (1100 осіб) повністю підтримують вступ своєї країни до НАТО і ЄС під назвою "Республіка Північна Македонія". За даними іншого опитування Македонського центру міжнародного співробітництва, 41,5% македонців підтримують умови угоди з Грецією, тим часом як 35,1% – ні. Найбільше підтримують ідею перейменування Македонії місцеві албанці, тим часом як 45,5% слов'янського населення виступають проти цієї ідеї. У 2016 р. на парламентських виборах 51% македонців проголосували за партію ВМРО-ДПМНЄ, яка проти поступок Греції. Результат референдуму не передбачуваний.

Додонізація Македонії

Вступ Македонії до НАТО і ЄС не співпадає з інтересами Росії. У Москви є свої плани на балканську країну. Російська компанія "Газпром" планує прокласти через територію балканської держави сухопутну ділянку газопроводу "Турецький потік". Раніше росіяни опрацьовували варіант прокладання через території Македонії нині не актуального проекту газопроводу "Південний потік". У 2013 р. Росія і Македонія підписали угоду про співпрацю при будівництві цього газопроводу. У роки перебування при владі ВМРО-ДПМНЄ Кремль активно вів переговори з цього питання. У 2015 р. колишній прем'єр-міністр Груєвськи заявив, що будівництво газопроводу "Турецький потік" через територію Македонії можливе в разі згоди з боку ЄС, визнаючи, що для самого Скоп'є проект не надто цікавий через невеликий попит на природний газ у його країні.

Новини за темою

Меркель закликала македонців голосувати за зміну назви країни

З ентузіазмом до газової співпраці з Росією ставиться чинний президент Македонії. У 2014 р. Іванов підтримував ідею будівництва газопроводу "Південний потік", вважаючи, що проект забезпечить його країні довгостроковий доступ до природного газу. Тоді ж Македонія не приєдналася до антиросійських санкцій США і ЄС. Росія цікава македонським консерваторам як ринок збуту сільськогосподарської продукції. Транзит російського газу до Сербії та інших європейських країн міг би стати новим джерелом поповнення скарбниці невеликої аграрної країни. Це при тому, що в плані зовнішньополітичної орієнтації ВМРО-ДПМНЄ мало чим відрізняється від "Соціал-демократичного союзу" і виступає за вступ до НАТО і ЄС.

Конфлікт президента Джорге Іванова з македонськими законодавцями довкола референдуму про перейменування Македонії чимось нагадує антагонізм президента Молдови Ігоря Додона і парламенту з приводу європейської інтеграції та відносин з Росією. Соціаліст Додон виступає за зближення з Росією в політичній та економічній сфері, за вступ країни в Євразійський економічний союз. Іванов проводить ситуативне зближення з Росією, щоб знайти хоч якусь підтримку ззовні. Він не підтримав вислання з Македонії російського дипломата у відповідь на хімічну атаку в Солсбері. У 2017 році Іванов відвідав Москву, де зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним.

Георге Іванов Reuters

Однак для Росії альянс з Івановим і ВМРО-ДПМНЄ це надзвичайний захід. Кремль розгорнув провокаційну і пропагандистську діяльність у Македонії, щоб використовувати розбіжності у македонському суспільстві з приводу перейменування країни на свою користь і вплинути на прихід до влади прихильників зближення з Росією. Нещодавно в Македонії була створена партія "Єдина Македонія" Янко Бачева. Партія виступає за стратегічне партнерство з Москвою, вступ у Євразійський економічний союз. Бачев вважає, що тільки в союзі з Росією можна відстояти македонські інтереси. Функціонери цієї партії брали участь у захопленні парламенту Македонії в 2016 р., після того як стало ясно, що ВМРО-ДПМНЄ втратила владу.

У березні 2018 р. "Єдина Македонія" організувала конференцію "Стратегічний союз Республіки Македонія з Росією і членство в Євразійському економічному союзі" за участю одного з ідеологів зовнішньої політики Росії, геополітика Олександра Дугіна. Кремль тисне на національні почуття македонців, намагається через своїх агентів впливу переконати їх у тому, що перейменування країни нібито не вартує членства в НАТО. Не забули в Кремлі підібрати досвідченого куратора для координації дій проросійських сил. У серпні Путін призначив послом РФ у Македонії Сергія Баздникіна – досвідченого дипломата, який раніше працював у російських дипломатичних установах у Боснії і Герцеговині, Сербії та Чорногорії (до 2006 року), обіймав посаду заступника директора департаменту зовнішньополітичного планування МЗС Росії. Завдання "Єдиної Македонії" - згуртувати навколо себе громадян, які не хочуть міняти назву своєї країни, незалежно від результату референдуму, і потім поборотися за владу під час чергових парламентських чи місцевих виборів.

Інтереси США в Македонії

Вступ Македонії до НАТО відповідає інтересам США, які виступають проти збільшення енергетичної залежності Євросоюзу від Росії. Штати зацікавлені звільнити нішу для американського природного газу, потіснивши Росію на газовому ринку ЄС. У цьому плані будівництво "Турецького потоку" не вигідно США. Членство Македонії в НАТО цікаво США, щоб не допустити використання Росією цієї країни як нового маршруту для експорту природного газу до Європи. З точки зору обороноздатності Македонія з її незначними витратами на оборону (менше 1% від ВВП) і 8-тис. армією навряд чи здатна внести внесок у зміцнення євроатлантичної безпеки.

Новини за темою

Пентагон: РФ втручатиметься в референдум про зміну назви Македонії

У липні 2018 р. генсек НАТО Єнс Столтенберг запросив Македонію стати 30-м членом альянсу, як тільки буде вирішено питання з перейменуванням. Американцям вигідно, щоб Греція і Македонія вирішили давню суперечку через назву, яка є перешкодою для балканської країни на шляху до НАТО. Вашингтон поставив у Македонії на тих, хто був готовий пожертвувати історичними принципами заради членства в НАТО. Ними виявилися македонські есдеки, а також албанці – партнери американців на Балканах. Міністр оборони США Джеймс Меттіс відвідав Скоп'є в середині вересня, підтримав ідею проведення референдуму. Він вважає, що Москва фінансує проросійські групи, витрачає гроші на кампанії з обробки громадської думки, щоб вплинути на результати референдуму (про що свідчить діяльність партії "Єдина Македонія").

Навіть якщо результати референдуму будуть на користь вступу Македонії до НАТО, подальша доля країни повністю перебуває в руках Заходу. Джорге Іванов вважає, що Македонію не приймуть до ЄС і НАТО, навіть якщо країну перейменують. Це питання залежить не тільки від рішення Греції, але і від позиції інших країн-членів. Македонія, яка є однією з найбідніших європейських країн із купою соціально-економічних проблем, корупцією, суперечками на етнічному ґрунті між слов'янами й албанцями, повинна відповідати критеріям членства. Не факт, що Скоп'є швидко відчинять двері до НАТО і ЄС, навіть якщо зміниться назва країни. Зокрема, Чорногорії знадобилося десять років, щоб вступити до НАТО. Якщо процес вступу затягнеться на невизначений термін, то агенти впливу Кремля тільки потиратимуть руки. В македонському суспільстві зростатиме розчарування прозахідними політиками та одночасно підтримка популістів на кшталт "Єдиної Македонії". Росії це і потрібно, щоб затягнути Македонію в свою сферу впливу. Проголосує більшість македонців за перейменування країни чи ні, значення не має.

Георгій Кухалейшвілі,

політолог-міжнародник